Реальна історія України та українців досі значною мірою залишається Terra Incognita для них самих же, і особливо – історія успіхів українців, зазвичай привласнена тими державами, в межах яких перебувала та чи інша частина українських земель. Українці не мали змоги цього зробити у недавно минулі часи, ще 25–30 років тому, і дізнавалися про сам факт героїчного бою київської молоді під Крутами переважно з розмов на кухнях, які велися з острахом, щоб не дізнався хтось чужий. А дехто дізнавався про ті події з книг Юрія Смолича, наче витриманих у комуністичному дусі, але при тому водночас і таких, що хоч трохи привідчиняли завісу офіційної мовчанки над добою Української революції. Нарешті, щасливці дізнавалися про Крути із привезених з-за кордону спогадів політемігрантів, ясна річ, нелегально.      Тільки тепер Україна в особі її громадянського суспільства та владних інституцій може відкрито, чесно, на загальнонаціональному рівні віддати належну шану усім тим, хто в різні часи боровся за свободу України, і тим, хто став жертвами тоталітарних режимів, незалежно від назв і прапорів останніх. В тому числі героям – і жертвам – Крут. Комусь здається, що цієї шани занадто багато, але, можливо, її замало?       Адже вперше за півтораста років наддніпрянці зі зброєю в руках, готові на смерть, йшли захищати українську незалежність. 

    Сьогодні, з дистанції років, після всіх драматичних і трагічних подій ХХ століття, це здається самозрозумілим. Проте хтось мусив бути першим і своєю дією довести, що вільна Україна варта того, щоб битися за неї до останньої можливості. У своїх спогадах один із активних діячів Української революції, поручник царської армії, який став генерал-хорунжим армії УНР, – Юрко Тютюнник, – розповідаючи про солдатський мітинг навесні 1917 року, писав:

    19 січня студенти Красноградського технікуму механізації відвідали виховний захід до Дня Соборності України, що відбувся в Красноградському краєзнавчому музеї. 

    Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. 

    День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно – Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою.  

    Західно – Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року.  

    Сьогодні проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву "синдром Збруча", однак завжди наші співвітчизники прагли єдності.

     Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному.  21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну дату.

    Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.        

  Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації.

12 січня 2017 року в районному будинку культури відбувся фестиваль колядок, щедрівок і вертепів «Добрий вечір, щедрий вечір», в якому взяли участь творчі колективи, хори і ансамблі Красноградщини.

    4 січня 2017 році в Красноградському технікумі сільського господарства імені Ф.Я.Тимошенка була проведена науково-практична конференція на тему: «Застосування сучасних гуманістичних технологій для підвищення якості підготовки майбутніх фахівців у технікумі».

• Шевченко Н.Г. «Організація інноваційної діяльності викладачів технікуму в сучасних умовах;
• Тетеря І.О. «Гуманістичні технології та методи навчання у вищій освіті;
• Ноздрачова Т.О. «Інтеграція традиційних та інноваційних технологій навчання при викладанні української мови та літератури;
• Хорешко Н.В. «Гуманістична спрямованість процесу виховання сучасної молоді;
• Салманова Л.М. «Реалізація сучасних тенденцій викладання іноземної мови;
• Коряченко Т.К. «Досвід упровадження інтерактивного навчання в позааудиторну роботу студентів;
• Левченко Т.В. «Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни, як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів;
• Карбан В.В. «Виробниче навчання – ефективна форма підготовки майбутнього спеціаліста.

Всі виступи супроводжувались показом презентацій на мультимедійному проекторі.

    14 грудня о 10.30 біля пам’ятника героям, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пройшло покладання квітів, приурочене до дня ліквідатора.

    Цього дня по всій  Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС (більш відомий, як День ліквідатора), який був офіційно введений Президентом України в 2006 році.

   14 грудня вибрано для вшанування ліквідаторів не випадково. Саме в цей день у 1986 році Державний комітет ухвалив в експлуатацію комплекс захисних споруд («саркофаг») на Чорнобильській АЕС. Незважаючи на те, що офіційно День ліквідаторів був введений тільки в 2006 році, відзначається він на Україні з 1986 року, коли учасники ліквідації аварії на АЕС зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. 

   Ліквідатори нашого міста також підтримали своїх побратимів і зібралися всі біля монумента, який відкрили на початку року, а саме у річницю аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Для ліквідаторів та мешканців міста було організовано пам’ятний концерт, який відбувся у районному будинку культури.

   На усіх заходах, що відбулися, були присутні голова районної державної адміністрації Євген Андрійович Третяков, міський голова Володимир Іванович Максим та голова районної ради   Володимир Олександрович Птишник. Вони привітали ліквідаторів з сумним святом, побажали їм насамперед здоров’я та вручили пам’ятні грамоти активістам  Красноградської організації інвалідів  «Союз Чорнобиль». Потім голова цієї організації Борис Васильович Молібоженко вручив грамоти вдовам ліквідаторів і подякував їм за підтримку. Гірко і сумно, що багатьох уже не повернути. Але молодь повинна пам’ятати тих, хто дав їм надію на майбутнє.

 Н.В. Хорешко, викладач, донька чорнобильця. 

    Згідно з Указом Президента України, починаючи з 2000 р. у четверту суботу листопада в нашій державі щорічно відзначається День пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій.

    «Голод, що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на початок 1933 р. За підрахунками дослідників, в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тис. осіб, щогодини — 1 тис, щохвилини — 17.

    Залишившись без хліба, селяни їли мишей, щурів та горобців, кісткову муку і кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму. Конфіскації збіжжя тривали, незважаючи на те, що з голоду вимирали цілі села. Коли хліба не було, забирали сухарі, картоплю, сало, соління, тобто всі запаси їжі. Траплялися випадки, коли вилучали навіть шкіряні речі, щоб їх не варили та не їли. Як крадіжка кваліфікувалася спроба принести додому з колгоспного поля жменю зерна, щоб нагодувати голодних дітей. Не дивно, що сучасники називали цю постанову "законом про п'ять колосків".

    Намагаючись врятуватися, тисячі селян, незважаючи на те, що шляхи, які вели до міста, були блоковані, все ж пробивалися туди в надії купити хліба. Однак сільським жителям продавати хліб заборонялося. Не знайшовши порятунку в місті, вони вмирали там просто на вулицях. У Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Києві, інших містах померлих від голоду кожного ранку збирали і вивозили до братських могил.

    Тисячі дітей-сиріт, як свідчать документи, бродили поодинці та групами по селах, дехто помирав на дорозі, інші добиралися до міст, залізничних станцій, просили милостиню, вчиняли дрібні крадіжки.

    Загалом у 1932—1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб. Особливо болісно лихо відобразилося на дітях: у багатьох селах після голоду закривалися школи — їх більше нікому було відвідувати. Тим самим підривалася етнічна основа становлення української нації — село, знищувався прошарок, від якого залежали процвітання суспільства, здатність його до розвитку.

    Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на генофонд нації.»

    Ось  таку страшну інформацію отримали студенти технікуму, які відвідали 24 листопада захід в краєзнавчому музеї імені П.Д.Мартиновича. Документальні кадри та фото не залишили в залі байдужих до цих сумних подій.

    25 листопада в районному Будинку культури відбувся мітинг-реквієм по загиблим в роки Голодомору. Присутні вшанували померлих хвилиною мовчання. Представники заходу поклали квіти до символічного хресту на місцевому кладовищі. Студенти групи М-41 взяли участь в заході. До Дня Пам¢яти жертв Голодомору була присвячена наша скорботна композиція.

«Згадайте нас – бо ми ж колись жили…

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.»

Машонська Н.В.

    День працівників сільського господарства в Україні – це свято фундаменту української економіки, де аграрії вирішують питання економічної стабільності, підтримують національне виробництво, забезпечують населення України продуктами харчування, реалізовують великі соціальні місії розвитку сільських територій. Оснащення сільськогосподарського виробництва новою удосконаленою технікою та технологіями вимагає розробки системи організаційних, технічних та інших заходів щодо реалізації її якості і ефективного використання. Всі ці питання формуються в стінах навчальних закладів, від яких залежить навчання спеціалістів.

    Всі мають надію на те, що це будуть фахівці, які знають, як підвищити життєвий рівень людей, як здійснити науково-технічний прогрес  та високоефективне використання виробничого потенціалу, зміцнити  матеріально-технічну базу сільського господарства.

    Тож, хай втілюються в життя важливі і необхідні плани, задуми та сподівання на радість Ваших рідних, на благо розквіту рідної України. Хай і надалі рясно колосяться щедрим врожаєм землі. Здоров’я, щастя Вам і Вашим родинам, впевненості в завтрашньому дні, мирного неба і благополуччя!

День студента — свято України.

   Відзначається щорічно 17 листопада. Припадає також на Міжнародний день студентів. Міжнародний день студентів — це день міжнародної співдружності студентів. Він  був  заснований  в 1941 р. в Лондоні на міжнародній  зустрічі студентів, які  боролися  проти фашизму, та встановлений  на честь студентів Чехословаччини — героїв  опору.

     День студента створено заради зближення студентів всього світу не дивлячись на відмінності в кольорі шкіри, мови і традиціях. Практично студенти всіх національностей  не обійдуть увагою цього дня і будуть святкувати його, символічно об'єднавшись під спільним прагненням до знань, підвищення ролі студентства в громадському та політичному житті країни.

       В Україні 17 листопада стали  відмічати як День студента з 1999 р. згідно Указу Президента від 16.06.1999 № 659/99. Як такої традиції  святкування Дня студента в Україні ще не склались, але кожен рік проходить ряд заходів,  присвячених цьому дню.

     Так, напередодні Дня студента, 15 листопада 2016 року студенти груп О-41, ОК-31, Б-31, М-21, М-22у відвідали Красноградський краєзнавчий музей з нагоди проведення виставки робіт народної майстрині викладача технікуму Левченко Тамари Василівни. Директор технікуму привітав Тамару Василівну з ювілейним днем народження та проведенням її персональної виставки, а такожувсіх присутніх з Днем студента.

Дорогі наші студенти!

    День студента – це свято, що асоціюється з молодістю та веселощами. В цей день студенти веселяться на повну силу, забувши про майбутню сесію, заліки та хвости. Без уваги не залишаються ні клуби, ні дискотеки, ні навіть посиденьки в гуртожитку.      

     Від щирого серця вітаємо всіх студентів нашого технікуму з цим святом. Залишайтесь такими ж сильними і цілеспрямованими, творіть і споглядайте.

  Будьте «в темі» і не втрачайте можливостей. Пам’ятайте, що кожен день, кожну хвилину ви навчаєтесь, де б ви не були і щоб ви не робили – ми всі студенти в цьому житті. Здобуваючи нові знання, ми стаємо розумнішими, духовно багатшими.

     Висувайте перед собою досяжну мету і добивайтесь свого – це кредо сучасного студента.

   Бажаємо вам добра, миру, неодмінних успіхів в навчанні, гармонійного та фізичного розвитку. Віримо, що ті знання, те живе спілкування з наставниками, закладе той фундамент, на основі якого ви будете з впевненістю будувати ваше життя.

Куратори  студентських груп 

З 21 по 29 листопада 2016 року в технікумі відбувся тиждень безпеки життєдіяльності, в якому прийняли участь студенти всіх груп.

   У цей період проведено наступні заходи:

- позапланові інструктажі з виконання вимог техногенної і пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій згідно наказу МОНУ №1344 від 10.11.2016 року «Щодо безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу»;

- конкурс плакатів під гаслом «Зробимо життя безпечним»

- вікторина «Правила безпеки життєдіяльності».

  Ці заходи було організовано з метою попередження травматизму невиробничого характеру, поважного ставлення до безпеки людини, формування у студентів світоглядних та етичних основ здорового способу життя, гармонізованих з природними, технічними та соціальними чинниками, а також підняття рівня інформаційно-просвітницької роботи з питань забезпечення безпечної життєдіяльності.

   У вікторині «Правила безпеки життєдіяльності» прийняли участь три команди:

    Команда «ПВО» відділення «Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва» – студенти групи М-21, а саме: Бейник Денис, Довгаль Тарас, Дяченко Юрій, Куценко Владислав, Логвіненко Віталій;

     Команда «ЕЛЕКТРОШОК» відділення «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок АПК» – студенти групи Е-21, а саме: Дьолог Павло, Косімчук Максим, Піскунов Олександр, Холод Роман, Худаш Сергій;

    Збірна команда «ЕКОБУХИ» відділення «Економіка, підприємництво та менеджмент» студенти груп Б-21 та К-21, а саме: Анахіна Каріна, Баєв Ігор, Головко Альона, Татаренко Віола, Колесник Олена;

   Представлені команди відділень змагалися у конкурсах: «Візитка», «Розминка»,   «Я – вундеркінд», «Тривога», «Пожежна тривога»,  «Сядь на пеньок, скуштуй пиріжок», «Склади речення», «Рятівники».

     Після запеклої боротьби, за рішенням журі, всі команди  посіли перші місця.

     У конкурсі плакатів під гаслом «Зробимо життя безпечним» переможцями у наступних номінаціях стали:

«Найяскравіший» – групи ОПМ-11, Б-31та М-22У;

«Найінформативніший» – групи Е-31, Е-41 та М-41;

«Найкреативніший» – групи Е-11, Е-21 та М-32К;

«Найбезпечніший» – групи А-11, М-21 та М-31.