онлайн
Маєте запитання?
Ми завжди на зв’язку!
Заповнюйте
Google-форму
просто зараз:
Приймальна комісія
БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА
Розважально-просвітницький канал «Fake.Busters /Мисливці за фейками»- «Обласний центр підготовки населення до національного спротиву» Харківської обласної ради проводить підготовку громадян України до національного спротиву за Програмою базової загальновійськової підготовки для співробітників коледжу.
Бажаючі пройти підготовку мають заповнити відповідну анкету на сторінці комунальної установи «Обласний центр підготовки населення до національного спротиву» Харківської обласної ради.
Наша адреса:
Харківська обл.,
м. Берестин,
вул. Cоборна, 56
0930642894,
(05744)7-32-23,
ktmsg@ukr.net
 | Сьогодні | 140 |
 | Вчора | 289 |
 | На цьому тижні | 1605 |
 | На минулому тижні | 2405 |
 | У цьому місяці | 3910 |
 | У минулому місяці | 13887 |
 | Усі дні | 890363 |
|
Історія коледжу - погляд у минуле... Наш технікум заснований – 1 жовтня 1922 року. Коледж розташований у центрі міста, серед затишних каштанових алей. Тут не жарко влітку і не холодно взимку. У парку біля коледжу гамірно завжди. Поки йдуть заняття, там ви бачите переважно студентів та викладачів, що перебігають із корпусу в корпус. Ближче до обіду мами та бабусі приводять сюди на прогулянку дітлахів. У парку ви найчастіше зустрінете наших пенсіонерів, тут же збираються випускники, сюди приходять просто посидіти й відпочити мешканці й гості міста. Чи варто говорити про те, що у вечірній час господарями технікумівського парку стають закохані?
…У Краснограді важко знайти родину, у якій би хоч хтось не був причетний до нашого технікуму.
Почасти, людина працювала чи працює у навчальному закладі, але здебільшого мова йде про колишніх чи сьогоднішніх студентів. Уже традиційно знайомство з першокурсниками починається зі слів: «Ти, мабуть, син (дочка, брат, сестра, внук чи онука) …?» - й далі прийдуть прізвища тих, хто найбільше запам’ятався, найкраще вчився, або тих, хто очолює підприємство, про кого читаємо в місцевій газеті чи кого бачимо мало не щодня в транспорті, на вулиці чи з екрана телевізора.
.jpg) І це не тому, що наше місто таке маленьке й абітурієнтам нікуди йти вчитися, окрім нашого коледжу. Вони мають вибір: вступити до педагогічного чи медичного коледжу, або ж обрати якусь робітничу професію у багатопрофільному професійному ліцеї. Тому пишаємося тим, що наш навчальний заклад, попри різні економічні негаразди, як і раніше, популярний серед красноградців.Тож давайте поринемо в минуле й заглянемо в історію Красноградського технікуму механізації сільського господарства, яка розпочалася ще у 19 столітті, саме тоді, коли на Красноградщині почали закладатися освітні традиції.
Буржуазні реформи 60-70 рр ХІХ ст. прискорили соціально-економічний розвиток усієї Російської імперії, у тому числі й Костянтиноградщини. Потрібні були кваліфіковані робітники, які б володіли навиками роботи на верстатах, сільськогосподарських машинах, мали кваліфікацію майстрів слюсарно – механічної справи тощо. Оскільки місто Костянтиноград виглядало найпривабливішим у географічному розташуванні (відстань до Харкова, Полтави й Дніпропетровська відповідно становить 100, 80 і 110 км), то повітові земства вирішили створити ремісничу навчальну майстерню в Костянтинограді, бо це було зручно для всіх довколишніх повітів.
.jpg) 1896 року (116 років тому) на підставі Царського Указу така майстерня була створена у нашому місті. Сільська реміснича навчальна майстерня перебувала під наглядом Старшого фабричного інспектора Полтавської губернії. У цю майстерню приймали дітей робітників, які закінчили двокласну школу. Вступники складали іспити з арифметики й російської мови. У майстерні вивчали технологію металів і матеріалів, фізику, геометрію, креслення, проходили хорошу практику. Після трьох років навчання з майстерні виходили кваліфіковані спеціалісти - слюсарі, токарі, ковалі. Тим, хто закінчив майстерню, видавали посвідчення. 1911 року відкрита Костянтиноградська земська школа садівництва, дереворозсадництва та городництва.
Ці два навчальних заклади стали у подальшому основою для створення технікуму.
Ми будемо обертати колесо часу й побачимо, що технікум, яким ми його знаємо сьогодні, пройшов багато етапів становлення.
1920року Народний Комісаріат земельних справ України реорганізував Костянтиноградську ремісничу майстерню в індустріальну технічну професійну школу.
.jpg) 21 лютого 1921р. в м. Костянтинограді була відкрита середня сільськогосподарська школа з чотирирічним курсом навчання. Організацію та відкриття школи взяли на себе Повітовий відділ народної освіти, відділ професійної освіти, відділ політичної освіти. Активну участь у відкритті школи взяли завідуючий відділом професійної освіти Чорнописький Д.Г. та інструктор відділу політичної освіти Копиленко Олександр Іванович, кореспондент районної газети „Вісті” (у майбутньому видатний український письменник).5 вересня 1921 року на нараді сільськогосподарської школи педагогічний колектив висловився за можливість і необхідність реорганізації школи в технікум, щоб сільська молодь могла отримати спеціальну освіту в повітовому місті
8 вересня 1921 р. Костянтиноградський повітовий відділ освіти постановив відкрити в місті агрономічний технікум. Але через господарську розруху в країні у післявоєнний період учнів було мало. Тому заняття почалися тільки через рік після офіційної постанови про організацію технікуму. У той час працювало 15 вчителів (із них 5 із вищою освітою); студентів було 90 чоловік (з них 11 – робітники, 65 – селяни, 14 – службовці). Першим директором технікуму був Данілевський Костянтин Павлович.
Сільськогосподарська ж школа продовжувала існувати.
1924 року інститути не вміщали всіх бажаючих навчатися, і тоді технікуми розпочали реорганізовувати у вузи. Вже 1923 року викладання велося за програмами інститутів. Підручників не було, і студенти писали конспекти.
1924 року Красноградський технікум механізації сільського господарства став філіалом Полтавського сільськогосподарського інституту. Цього ж року закривається технікум в м. Золотоноша. Студенти Золотоноші прибули до Полтавського сільськогосподарського інституту, а звідти їх направили до Красноградського (Червоноградського) сільськогосподарського технікуму.
1925 року відбувся перший випуск спеціалістів.
Технікум – вуз проіснував з 1924 до 1927 року. Зробив три випуски студентів з вищою освітою, а 1927 року був закритий. Молодші курси технікуму були переведені до Полтавського сільськогосподарського інституту. Характерно, що дипломи (свідоцтва) у той час видавали лише після одного року практичної роботи за спеціальністю.
При технікумі механізації була відкрита вища колгоспна школа, школа рільників, школа шоферів, курси трактористів. У 1929 - 1930 р.р. у технікумі навчалося 234 студенти. Новий технікум називався сільськогосподарським або агрономічним. Як навчальна база, технікуму були передані і навчально-виробничі майстерні. Влітку 1930 р. до технікуму прибули учні та викладачі розформованого Жданівського сільськогосподарського технікуму. .jpg) Відповідно до наказу Наркомзему УРСР з 1 вересня 1930 р. індустріальний відділ технікуму відокремився як самостійний навчальний заклад. Так народився в місті другий сільськогосподарський технікум, за яким закріпилася назва Червоноградський технікум механізації сільського господарства. На 1.09.1930 р. у ньому навчалося 106 студентів.
1930 року в м. Краснограді існувало два технікуми: агрономічний технікум зернових культур і технікум механізації сільського господарства. Після відокремлення технікуму механізації сільського господарства в агрономічному технікумі від попереднього контингенту залишилося 128 студентів.
1931 року технікум механізації переїхав до будинку по вул. Леніна (зараз це навчальний корпус № 4 технікуму). У 30-ті рр. умови навчання в технікумі були важкими: всього 6 аудиторій, мало наочних посібників, бідна бібліотека, взимку в приміщенні замерзала вода. Але, попри всі негаразди, технікум продовжував працювати.
1931 року до Краснограда був переведений агрохімічний технікум з міста Бар Вінницької області. Звідти перевезли й обладнання для лабораторій.
1932 рокув технікумі було два відділення - агрохімії та рільництва.
.jpg) 22 червня 1941 р. німецько-фашистські війська перейшли кордон СРСР. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. Вже вересня 1941 р. місто було окуповане. Сільськогосподарські технікуми, що були на території міста, припинили своє існування. Випускники й викладачі технікуму з честю витримали екзамен на мужність і патріотизм у роки Великої Вітчизняної війни. На особливу увагу заслуговує розповідь про Тимошенка Федора Якимовича, Героя Радянського Союзу, випускника нашого технікуму. Тимошенко Ф.Я. народився в 1915 р. у Краснограді. 1936 року він закінчив Красноградський технікум. З 1940 р. навчався у Харківському сільськогоподарському інституті. Отримані знання про роботу сільськогосподарської техніки допомогли йому швидко освоїти танк Т - 34. Тимошенко Ф. Я. мужньо воював на фронтах ІІ Світової й загинув 20 березня 1945 р. в Угорщині (м. Тата). Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 р. Тимошенкові Ф.Я. посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Постановою Ради Міністрів УРСР від 2 червня 1972 р. Красноградському технікуму механізації сільського господарства присвоєне ім'я Героя Радянського Союзу Федора Якимовича Тимошенка.
У вересні 1943 р Радянські війська визволили Красноград. Мирне населення міста почало відбудову господарства.
Наказом НКЗС УРСР № 165 від 26.10.1943 на базі колишніх двох технікумів – аграрного і механізації с/г – організовується один – сільського-подарський з трьома відділеннями: „Механізація сільського господарства”, „Агрохімія” і „Агрономія”.
Технікум займав приміщення по вулиці Леніна, у ньому навчалося приблизно 200 студентів. У серпні 1945 р. директором було призначено Логвинова Андрія Івановича. Важкі то були часи, але з кожним післявоєнним роком матеріальна база технікуму поступово відновлювалася і покращувалася.
1948 року агрономічний відділ був ліквідований, а відкрився відділ агролісомеліорації, який проіснував 3 роки.
З 1951 до 1957 року в технікумі було два відділення - „Механізація сільського господарства” і „Агрономія”.
1955 року Красноградський сільськогосподарський технікум перейменований у Красноградський технікум механізації сільського господарства.
.jpg) 1955 року технікум очолив Кобос Василь Іванович. Саме за часів його директорства наш технікум увійшов до ряду кращих технікумів України. У період його керівництва відбудували і приміщення колишньої жіночої гімназії. Потім це приміщення віддали під гуртожиток технікуму. А з кінця 70-х рр. тут були створені навчальні аудиторії. У всіх роботах з відбудови активну участь брали студенти технікуму.З 1957 по 1960 рік у технікумі існує одне відділення - „Механізація сільського господарства”.
1960 рокубув зданий в експлуатацію головний корпус технікуму (відбудова його почалася ще в 1954 р.).
1960 року у технікумі відкрилося відділення «Бухгалтерський облік».
1960 року створене і заочне відділення.
А 1964 року за високі показники у навчанні й розвитку матеріально-технічної бази навчальний заклад завоював перехідний Червоний прапор Міністерства сільського господарства СРСР. Директор технікуму Кобос В.І. був нагороджений значком «Відмінник соціалістичного змагання».
.jpg) 1966 року у нашому технікумі відкрилося ще одне відділення –«Електрифікація сільського господарства». Цього ж року вступив до ладу корпус №4 по вул. Харківській, де обладнані кабінети і лабораторії цього відділення.
1972року технікум відзначив 50-ту річницю з дня заснування. На ювілей були запрошені почесні гості, які з’їхалися на цю знаменну подію не лише з України, але й з усіх куточків Радянського Союзу.
У сер. 70-х – сер. 80-х р.р. при технікумі були збудовані три студентських гуртожитки, їдальня, житловий будинок для викладачів.
.jpg) 1979 року навчальний заклад очолив Мариненко Микола Терентійович. За час його керівництва значно поліпшилася матеріальна база технікуму, збільшився контингент учнів, зріс рівень педагогічної майстерності та професійної компетентності майстрів виробничого навчання і лаборантів. Надзвичайно високих показників досягло навчально-дослідне господарство. Затишні кімнати відпочинку з рідкісними рослинами, птахами та акваріумами – для студентів, задушевні вечори та свята для педагогічних працівників, десятки клумб, які радували очі всіх красноградців з ранньої весни до перших заморозків. Саме таку пам’ять залишив про себе Микола Терентійович – талановитий педагог, прекрасний організатор, вимогливий адміністратор і, водночас, дуже чуйна людина, що переймалася не лише виробничими, а й особистими справами підлеглих (влаштування дітей співробітників у дитсадок, оздоровлення, вирішення житлових питань). І це далеко не повний перелік усіх добрих справ, які встиг зробити за 10 років Мариненко М.Т..jpg) У 1990-1996 р.р. посаду директора обіймав Тараненко Леонід Гаврилович, який свого часу закінчив наш технікум. Довгий час він працював на цілині головним інженером радгоспу. Після повернення до Краснограда був викладачем у технікумі, головою цикловою комісії, завучем. На посаді директора успішно продовжував традиції, започатковані своїми попередниками, з підготовки висококваліфікованих спеціалістів для сільського господарства. Але складні часи в історії країни наклали свій відбиток на роботу не тільки нашого технікуму, а й усіх навчальних закладів. Найголовніше завдання, яке ставили перед собою керівники, – не втратити досягнутих рубежів й утриматися на рівні доперебудовних показників. Та не все в наших руках…
|
.jpg)
